Financial Times 14 вересня 2026 року, посилаючись на джерела, обізнані з позицією Кремля, повідомив, що Володимир Путін не хоче укладати угоду про енергетичне перемир’я до настання зими, розраховуючи, що зимові удари по українській енергетичній інфраструктурі посилять тиск на Київ і змусять його піти на поступки.
Як питання обговорювалося в переговорному треку
За словами джерел FT, безпосередньо залучених до мирних переговорів між США, Україною та Росією, припинення ударів по енергетичних об’єктах обговорювалося сторонами вже певний час. Спочатку це питання порушувалося під час тристоронніх зустрічей, а з лютого, після того як ці переговори зайшли в глухий кут, — у межах окремих зустрічей і непублічних каналів комунікації. Протягом кількох місяців Україна наполягала на взаємному припиненні ударів по енергетиці, портах та інших об’єктах критичної інфраструктури. Москва відхилила ці пропозиції та посилила свої атаки.
Заяви сторін у вересні
- 13 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має припинити удари по російських енергетичних об’єктах через дефіцит дизельного пального.
- 14 вересня Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися взаємно припинити удари по енергетичних об’єктах, а зростання світових цін на дизель пов’язав переважно з війною Росії проти України.
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по російській енергетиці за умови реальних гарантій з боку партнерів, що й Москва зробить те саме; водночас угоду про взаємне припинення ударів він назвав потенційним «кроком до деескалації» та «першим кроком до миру», наголосивши, що будь-яке перемир’я вимагає завершення самої війни, і повідомив, що хоче обговорити енергетичне перемир’я з Трампом під час зустрічі у Нью-Йорку.
Залишити відповідь