14 вересня 2026 року директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко під час спільного брифінгу в Києві повідомили, що вони та їхні родичі не отримували підозр від генерального прокурора Руслана Кравченка. Кривонос заявив, що не бачив паперового документа повідомлення про підозру і назвав заяву Кравченка «незрозумілим інформаційним жанром Telegram-підозри». Клименко додав, що члени його сім’ї підозр також не отримували.
Зв’язок з операцією «Карфаген»
Клименко назвав дії Кравченка реакцією на операцію НАБУ та САП «Карфаген», під час якої на «кришуванні» колцентрів викрили посадовця Офісу генпрокурора. У НАБУ заявили, що заява Кравченка має «публічний, а не процесуальний характер», і розцінюють ці дії як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
Політичні наслідки та поїздка Кравченка
Того ж дня президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора і звернувся до Верховної Ради з проханням підтримати його звільнення — голосування призначено на 15 вересня. Кравченко повідомив, що виїхав за кордон, аби проінформувати міжнародних партнерів, та, за даними джерел, самостійно оформив відрядження до Парижа для участі в засіданні Парламентської мережі ПАРЄ. Речниця ПАРЄ Наталі Барджелліні повідомила журналістам, що ані Кравченко, ані представники його відомства участі в цьому засіданні не братимуть.
Кравченко також заявив, що підписав підозру Кривоносу у підробленні офіційних документів та фіктивному усиновленні, а інша підозра стосується близької до Клименка особи. Конкретний процесуальний статус цих підозр у відкритих джерелах документально не підтверджений — обидві сторони подають лише власні заяви.
Залишити відповідь